На темній стороні. Чому скорочення тіньової економіки України рано вважати досягненням

На темній стороні. Чому скорочення тіньової економіки України рано вважати досягненням

Тижневик «Фокус» з’ясував, чому, незважаючи на помітне зниження частки тіні, Україна за цим критерієм залишається в компанії країн третього світу.

Перебування в тіні майже третьої частини економіки українська влада в 2019 році оцінила як успіх. За підрахунками Мінекономрозвитку (МЕРТ), частка тіньової економіки в 32% від ВВП виявилася найнижчою за останні 10 років. «Такий рівень детінізації економіки можна розглядати як один із критеріїв оцінки ефективності впроваджуваних реформ і сприйняття їх суспільством», – прокоментували досягнення в повідомленні Мінекономрозвитку.


Нагадаємо, найвищий рівень тіньової економіки за минуле десятиліття – 43% від ВВП – МЕРТ зафіксував в переломному 2014 році. Далі показник почав знижуватися. Так, в порівнянні з дев’ятьма місяцями 2017 року січні-вересні 2018 року частка тіні скоротилася на один процентний пункт.


Середня температура тіні


У МЕРТ рівень тіньової економіки розраховують на основі кількох методів і виводять якийсь інтегральний показник, який має оцінювати явище відносно об’єктивно. У числі таких методів – електричний, згідно з яким частка тіні становить 22%, монетарний – 27%, «збитковість підприємств» – 22%, «витрати населення – роздрібний товарообіг» – 49%.


«Тіньову економіку рахують на основі нормативно затверджених методичних рекомендацій зразка 2009 року, які вже давно пора переглянути, – коментує методологію МЕРТ Ігор Лавриненко, старший аналітик BRDO. – Незважаючи на це, щороку показник підрахують все тим же способом і в цьому році розмір тіньової економіки у нас найменший за останні п’ять років».


Середній рівень тіньової економіки в Україні за період з 1991 по 2015 рік оцінюється в 42,9%


Як йшлося вище, виходячи з критерію «Витрати населення – роздрібний товарообіг» частка тіньової економіки відповідає майже половині ВВП і становить 49%, проте за рахунок інших методів оцінки вага цього показника розмивається. Тому в цілому політику уряду щодо визначення рівня тіньової економіки В’ячеслав Черкашин, експерт групи “Податкова реформа” Реанімаційного Пакету Реформ (РПР) називає самозаспокоєнням і небажанням щось міняти.


В одному з найбільш авторитетних українських об’єднань бізнесу – Європейської бізнес-асоціації (ЄБА) – також не поділяють оптимізм влади. «За нашими відчуттями рівень тіньової економіки в Україні трохи вище 32%, – говорить Анна Дерев’янко, виконавчий директор ЄБА. – Це офіційна статистика, але на практиці ситуація виглядає похмуро. Адже компанії-члени ЄБА з різних секторів поки не відчувають, що рівень тіньової економіки падає».


Те, що оцінки української влади надто оптимістичні, також підтверджується їх розбіжністю з даними дослідження про тіньову економіку в різних країнах світу, яке нещодавно оприлюднив МВФ (Shadow Economies Around the World: What Did We Learn Over the Last 20 Years?).


У цьому документі середній рівень тіньової економіки в Україні за період з 1991 по 2015 рік оцінюється в 42,9%. Найгірше справи йшли в 1998 році під час президентства Леоніда Кучми, коли тінь розрослася до рекордних 57%.


В поганій компанії


Навіть якщо спиратися на досить оптимістичну оцінку рівня тіньової економіки в 32% від ВВП, Україна за цим показником разюче контрастує з європейськими країнами. «Вважається, що близько чверті світової економіки перебуває в тіні, – узагальнює Ігор Лавриненко. – У країнах, що розвиваються, неформальний сектор становить від третини до половини економіки. Тож Україна має хороші показники в порівнянні з Кенією або Таїландом, і, при цьому, дуже погані навіть в порівнянні з Польщею».


За критерієм співвідношення обсягу тіньової економіки до офіційного ВВП Україна дуже близька з  Росією, де в 2015 році, за даними МВФ, рівень «тіні» становив 33,7% від ВВП.


Як узагальнює В’ячеслав Черкашин, за показником рівня тіньової економіки України перебуває в передостанньому ешелоні (35-45%), що характерно для слаборозвинених країн третього світу. Наші сусіди по нещастю – Замбія, Уганда, Свазіленд, Шрі Ланка, Філіппіни, Нікарагуа, Сенегал, Чад, Гвінея, а з країн СНД – Киргизія, Казахстан, Таджикистан, Білорусь і Вірменія.


Чому так погано


Високий рівень тіньової економіки став для України якоюсь тривалою хворобою зростання, яку успішно змогли пройти балтійські країни і держави колишнього соцтабору – та ж Польща та інші. Адже, на відміну від України, ці країни успішно пройшли ринкову трансформацію і не загрузли в рентній моделі економіки. Так в економічній теорії прийнято називати систему, яка базується на отриманні вигоди за рахунок маніпулювання законодавчими або економічними умовами. Попросту кажучи, на корупції.


Виходить, що і владу, і громадян влаштовує якийсь статус-кво, який передбачає, з одного боку, механізми для збагачення за рахунок корупції для істеблішменту, а з іншого – можливість непомітного виживання в тіні для населення. Поки цей статус-кво залишається непорушним, тіньову економіку подолати практично неможливо.


Разом з тим, на думку В’ячеслава Черкашина, уряд все більше скочується на старі методи боротьби з тінню – каральні акції Держпраці, зростання штрафів, спроби реанімувати перевірочні функції Пенсійного фонду тощо. Така позиція може призвести не стільки до детінізації, скільки до втрати рейтингу влади. Адже для того, щоб бій з тінню став популярною ідеєю, влада повинна починати цей процес із себе.


https://news.finance.ua 

За матеріалами hitjob.com.ua

всі новини

Роздрукувати сторінку


Нагору Назад